Орфографічний словник української мови

розжалоблювати

розжало́блювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розжалоблювати — -юю, -юєш, недок., розжалобити, -блю, -биш; мн. розжалоблять; док., перех. 1》 Викликати жалощі у кого-небудь до себе. || чим. Викликати жалощі, співчуття у кого-небудь до себе слізьми, просьбами і т. ін. || рідко. Робити кого-небудь жалісливим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розжалоблювати — РОЗЖАЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖА́ЛОБИТИ, блю, биш; мн. розжа́лоблять; док., кого. 1. Викликати жалощі у кого-небудь до себе. – Кого це так розжалоблює мій пустослов? – посмутніла тітка Христина (М. Стельмах); Бурлаки розказали про все своє горе ..  Словник української мови у 20 томах
  3. розжалоблювати — РОЗЖАЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЖА́ЛОБИТИ, блю, биш; мн. розжа́лоблять; док., перех. 1. Викликати жалощі у кого-небудь до себе. — Кого це так розжалоблює мій пустослов?...  Словник української мови в 11 томах