Значення в інших словниках
-
роззичити —
див. роззичати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
роззичити —
РОЗЗИ́ЧИТИ див. роззича́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
роззичити —
ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ́ЧУВАТИ) рідше (багатьом). — Док.: пози́чити, поборгува́ти, ви́зичити, розпози́чити, роззи́чити.
Словник синонімів української мови
-
роззичити —
Роззи́чити, -зи́чу, -зи́чиш, -чать; роззи́ч, роззи́чте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
роззичити —
РОЗЗИ́ЧИТИ див. роззича́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
роззичити —
Роззича́ти, -ча́ю, -єш сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Словник української мови Грінченка