роззичити
Роззича́ти, -ча́ю, -єш
сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Словник української мови ГрінченкаРоззича́ти, -ча́ю, -єш
сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички. МУЕ. III. 58.
Словник української мови Грінченка