Орфографічний словник української мови

розкарячуватися

розкаря́чуватися

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкарячуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкарячитися, -чуся, -чишся, док., розм. Розкарячувати свої ноги; сидіти або стояти, розкарячивши ноги. || Незграбно вигинаючись, розчепірювати пальці (про руку).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкарячуватися — РОЗКАРЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКАРЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Розкарячувати свої ноги; сидіти або стояти, розкарячивши ноги. Він ..  Словник української мови у 20 томах
  3. розкарячуватися — РОЗКАРЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКАРЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Розкарячувати свої ноги; сидіти або стояти, розкарячивши ноги.  Словник української мови в 11 томах