розкованість —
РОЗКО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Якість і властивість за знач. розко́ваний. Молоде сильне тіло [Гриця] пірнало у бурхливу мелодію, мов риба у потужний потік води, наснажуючись розкованістю, ейфоричністю, натхненністю миті (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах