Словник української мови у 20 томах

розкованість

РОЗКО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Якість і властивість за знач. розко́ваний.

Молоде сильне тіло [Гриця] пірнало у бурхливу мелодію, мов риба у потужний потік води, наснажуючись розкованістю, ейфоричністю, натхненністю миті (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розкованість — розко́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови