розкомплектований —
РОЗКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкомплектува́ти. Стоять купкою на узбіччі льотного поля [літальні апарати], розкомплектовані ще по дорозі, жалюгідні, непотрібні (з газ.); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах