Орфографічний словник української мови

розкорчований

розкорчо́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкорчований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкорчувати. || розкорчовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розкорчований — РОЗКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкорчува́ти. Вся площа розсадника розкорчована; // розкорчо́вано, безос. пред. Викопано канави, розкорчовано кущі, зрізано купини, площу зорано і засіяно вівсяницею, тимофіївкою та іншими травами (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкорчований — РОЗКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкорчува́ти. Вся площа розсадника розкорчована; // у знач. прикм. Гуркоче трактор на розкорчованій цілині (Кучер, Зол. руки, 1948, 116); // розкорчо́вано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах