Значення в інших словниках
-
розкот —
-у, ч. 1》 Розлога, широка, рівна поверхня. 2》 перев. мн. Тривалий, розкотистий гук, який лунає, поширюється далеко навкруги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкот —
РОЗКО́Т, у, ч. 1. Розлога, широка, рівна поверхня. Широка панорама перед вікнами чарувала зір. З лівої руки – за Олександрівським узвозом і хащами наддніпрянських схилів – синій плин Дніпра, білі розкоти Труханового острова (Ю. Смолич). 2. перев. мн.
Словник української мови у 20 томах
-
розкот —
ПЕРЕКА́ТИ мн. (розкотисті звуки), ПЕРЕКО́ТИ, РОЗКА́ТИ, РОЗКО́ТИ. І перекатами гуде крізь вікна місто неспокійне і ніч і день, і ніч і день (В. Сосюра); Десь далеко вчувалися перекоти першого, весняного грому (М.
Словник синонімів української мови
-
розкот —
РОЗКО́Т, у, ч. 1. Розлога, широка, рівна поверхня. Широка панорама перед вікнами чарувала зір. З лівої руки — за Олександрівським узвозом і хащами наддніпрянських схилів — синій плин Дніпра, білі розкоти Труханового острова (Смолич, Реве та стогне..
Словник української мови в 11 томах