розкочегарювати —
РОЗКОЧЕГА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм. 1. рідко. Те саме, що розпа́лювати 1. 2. перен. Виклика́ти наростання, розгортання і т. ін. чого-небудь; розпалювати (у 3 знач.).
Словник української мови у 20 томах