розкочегарювати
РОЗКОЧЕГА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.
1. рідко. Те саме, що розпа́лювати 1.
2. перен. Виклика́ти наростання, розгортання і т. ін. чого-небудь; розпалювати (у 3 знач.).
Словник української мови (СУМ-20)