Орфографічний словник української мови

розкошество

розко́шество

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розкошество — РО́ЗКІШ (життєва вигода, пов'язана з багатством; розкішне життя); ПИШНО́ТА, РОЗКО́ШЕСТВО, ПИХА́ розм.; РОЗКОШУВА́ННЯ, РОЗКОШОЛЮ́БСТВО (розкішне життя).  Словник синонімів української мови
  2. розкошество — РОЗКО́ШЕСТВО, а, с. Розкіш, розкішне життя. Предметом гордощів були вазони в нього, Де смирний кактусик, дві фуксії сумні Росли, розкошества ілюзія зелена (Рильський, Поеми, 1957, 230).  Словник української мови в 11 томах