розкошество

РОЗКО́ШЕСТВО, а, с. Розкіш, розкішне життя.

Предметом гордощів були вазони в нього, Де смирний кактусик, дві фуксії сумні Росли, розкошества ілюзія зелена (Рильський, Поеми, 1957, 230).

Значення в інших словниках

1. розкошество — розко́шество іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розкошество — РО́ЗКІШ (життєва вигода, пов'язана з багатством; розкішне життя); ПИШНО́ТА, РОЗКО́ШЕСТВО, ПИХА́ розм.; РОЗКОШУВА́ННЯ, РОЗКОШОЛЮ́БСТВО (розкішне життя).  Словник синонімів української мови