розкріпити

розкріпи́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. розкріпити — див. розкріплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розкріпити — РОЗКРІПИ́ТИ див. розкрі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
3. розкріпити — РОЗ'Є́ДНУВАТИ (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з'єднане), РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідко), ПОДІЛЯ́ТИ, ДІЛИ́ТИ, РОЗКРІ́ПЛЮВАТИ (щось скріплене); РОЗПАРО́ВУВАТИ (пару когось, чогось); РОЗКЛЕ́ПУВАТИ (щось склепане)...  Словник синонімів української мови
4. розкріпити — РОЗКРІПИ́ТИ див. розкрі́плювати.  Словник української мови в 11 томах