Значення в інших словниках
-
розкуркулений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкуркулити. || розкуркулено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкуркулений —
РОЗКУРКУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкурку́лити. Прийшли в село, ніби з того світу повернулись, розкуркулені хазяї та їхні синочки (І. Цюпа); // розкурку́лено, безос. пред. Вгорі колись стояв хутір заможної родини Стоянів.
Словник української мови у 20 томах
-
розкуркулений —
РОЗКУРКУ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкурку́лити. Разом з гітлерівцями в дні страшної навали прийшли в село, ніби з того світу повернулись, розкуркулені хазяї та їхні синочки (Цюпа, Краяни, 1971, 44); // розкурку́лено, безос. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах