Орфографічний словник української мови

розлитий

розли́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розлитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлити 1-4), 6). || розлито, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлитий — РОЗЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розли́ти 1–4, 6. Він ще постояв трохи, задумавшись та поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (І. Нечуй-Левицький); Дніпро внизу розлитий Сяє, грає, котить води... (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. розлитий — Розі́ллятий = розли́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розлитий — РОЗЛИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розли́ти 1 — 4,6. Він ще постояв трохи, задумавшись та поглядаючи на криницю, на розлиту та розхлюпану воду кругом криниці (Н.-Лев., VI, 1966, 307); Дніпро внизу розлитий Сяє, грає, котить води… (Рильський, Орл.  Словник української мови в 11 томах