розлупитися —
РОЗЛУПИ́ТИСЯ див. розлу́плюватися.
Словник української мови у 20 томах
розлупитися —
Розлуплюватися, -лююся, -єшся сов. в. розлупитися, -плюся, -пишся, гл. Разламываться, разломиться на части (о посудѣ и пр). Макітра розлупилась; яйце розлупилось. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка