Орфографічний словник української мови

розлуплений

розлу́плений

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розлуплений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлупити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлуплений — РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розлупи́ти. Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. розлуплений — РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розлупи́ти. Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Ле, Міжгір’я, 1953, 410).  Словник української мови в 11 томах