розлуплений

розлу́плений

-а, -е, розм., рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розлупити.

Значення в інших словниках

1. розлуплений — розлу́плений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розлуплений — РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розлупи́ти. Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. розлуплений — РОЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розлупи́ти. Раз у раз ритмічно хрускав між камінцями горішок і падав на газету розлуплений (Ле, Міжгір’я, 1953, 410).  Словник української мови в 11 томах