розлютовуватися —
і розлючуватися, -уюся, -уєшся, недок., розлютуватися, -уюся, -уєшся і розлютитися, -ючуся, -ютишся, док., на кого – що, чим і без додатка. Ставати дуже роздратованим, лютим, озлобленим; дуже сердитися, гніватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розлютовуватися —
РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ¹, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, РОЗЛЮТИ́ТИСЯ, ючу́ся, ю́ти́шся, док., на кого – що, чим і без дод. Ставати дуже роздратованим, лютим, озлобленим; дуже сердитися, гніватися.
Словник української мови у 20 томах
розлютовуватися —
I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...
Словник синонімів української мови
розлютовуватися —
РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ і РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЛЮТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і РОЗЛЮТИ́ТИСЯ, ючу́ся, ю́ти́шся, док., на кого — що, чим і без додатка. Ставати дуже роздратованим, лютим, озлобленим; дуже сердитися, гніватися.
Словник української мови в 11 томах