Значення в інших словниках
-
розлютілий —
див. сердитий
Словник синонімів Вусика
-
розлютілий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до розлютіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розлютілий —
РОЗЛЮТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до розлюті́ти. Розлютілі яничари тягли їх [хлопчиків] за вуха і очкури (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
розлютілий —
РОЗЛЮТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до розлюті́ти. Розлютілі яничари тягли їх [хлопчиків] за вуха і очкури (Тулуб, Людолови, І, 1957, 394).
Словник української мови в 11 томах