розлючення

розлю́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. розлючення — -я, с. Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розлючення — РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. розлючення — РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися.  Словник української мови в 11 томах