розлючення РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках розлючення — розлю́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови розлючення — -я, с. Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися. Великий тлумачний словник сучасної мови розлючення — РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися. Словник української мови у 20 томах