розлючення
РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлючення — розлю́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розлючення — -я, с. Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлючення — РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися. Словник української мови у 20 томах