розлючення

розлю́чення

-я, с.

Дія і стан за знач. розлютити і розлютитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлючення — розлю́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розлючення — РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. розлючення — РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися. Словник української мови в 11 томах