1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розлючено

розлю́чено

Присл. до розлючений 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлючено — розлю́чено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розлючено — РОЗЛЮ́ЧЕНО. Присл. до розлю́чений 2. Платон схопився і, почервонівши, раптом розлючено скипів (Олесь Досвітній); Глобу зараз не можна було впізнати. Очі горіли розлючено, обличчя почервоніло (В. Собко); * Образно. Вітер розлючено гнав суцільну стіну снігу (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. розлючено — РОЗЛЮ́ЧЕНО. Присл. до розлю́чений 2. Платон схопився і, почервонівши, раптом розлючено скипів (Досв., Вибр., 1959, 255); Глобу зараз не можна було впізнати. Очі горіли розлючено, обличчя почервоніло (Собко, Скеля.., 1961,120); *Образно. Словник української мови в 11 томах