розляканий —
РОЗЛЯ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розляка́ти; // у знач. прикм. Над луками, над горбами галасувало розлякане, наполохане гайвороння, воно то обсідалося на землю, то знову зривалося вгору (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах