розляканий
РОЗЛЯ́КАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розляка́ти;
// у знач. прикм.
Над луками, над горбами галасувало розлякане, наполохане гайвороння, воно то обсідалося на землю, то знову зривалося вгору (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗЛЯ́КАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розляка́ти;
// у знач. прикм.
Над луками, над горбами галасувало розлякане, наполохане гайвороння, воно то обсідалося на землю, то знову зривалося вгору (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)