розлічити

розлічи́ти

дієслово доконаного виду

розрахувати

рідко

Значення в інших словниках

1. розлічити — див. розлічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати.  Словник української мови у 20 томах
3. розлічити — РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ) (у техніці, математиці). — Док.  Словник синонімів української мови
4. розлічити — РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати.  Словник української мови в 11 томах
5. розлічити — Розлічити, -ся см. розлічувати, -ся.  Словник української мови Грінченка