розлічити —
розлічи́ти дієслово доконаного виду розрахувати рідко
Орфографічний словник української мови
розлічити —
див. розлічувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розлічити —
РОЗРАХО́ВУВАТИ (визначати розмір, кількість і т. ін. чогось), ОБРАХО́ВУВАТИ, РОЗЛІ́ЧУВАТИ заст.; РОЗЧИСЛЯ́ТИ розм. (розподіляти згідно з рахунком); ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ) (у техніці, математиці). — Док.
Словник синонімів української мови
розлічити —
РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати.
Словник української мови в 11 томах
розлічити —
Розлічити, -ся см. розлічувати, -ся.
Словник української мови Грінченка