розмай-коса —
РОЗМА́Й-КОСА́, розма́й-коси́, ч., етн., заст. Брат нареченої, який розплітає їй косу. Ой глянь, дівчино, крізь калач карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса (Сл. Б. Грінченка); Ось твій їде, Розмай-коса... Горіховий цвіт, Що зав'язав світ... (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
розмай-коса —
РОЗМА́Й-КОСА́, розма́й-коси́, ч., етн., заст. Брат нареченої, який розплітає їй косу. Ой глянь, дівчино, крізь калач карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах