розмай-коса
РОЗМА́Й-КОСА́, розма́й-коси́, ч., етн., заст.
Брат нареченої, який розплітає їй косу.
Ой глянь, дівчино, крізь калач карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса (Сл. Б. Грінченка);
Ось твій їде, Розмай-коса... Горіховий цвіт, Що зав'язав світ... (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)