Орфографічний словник української мови

розмонтування

розмонтува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розмонтування — РОЗМОНТУВА́ННЯ, я, с., техн. Дія за знач. розмонтува́ти. Після крадіжки автомашина переховується у надійному місці (наприклад, у закритому гаражі, зареєстрованому на сторонню особу), де на неї чекає розмонтування на запасні частини чи експорт за підробленими документами в іншу країну (із журн.).  Словник української мови у 20 томах