Словник української мови у 20 томах

розмонтування

РОЗМОНТУВА́ННЯ, я, с., техн.

Дія за знач. розмонтува́ти.

Після крадіжки автомашина переховується у надійному місці (наприклад, у закритому гаражі, зареєстрованому на сторонню особу), де на неї чекає розмонтування на запасні частини чи експорт за підробленими документами в іншу країну (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розмонтування — розмонтува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови