Орфографічний словник української мови

розмордований

розмордо́ваний

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розмордований — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
  2. розмордований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмордувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмордований — РОЗМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розмордува́ти. Від злісного ривка юнак поточився наперед .. і ледве не впав просто під ноги розмордованої цим хвилинним настроєм юрби озвірілої шляхти (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. розмордований — РОЗМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розмордува́ти. Від злісного ривка юнак поточився наперед .. і ледве не впав просто під ноги розмордованої цим хвилинним настроєм юрби озвірілої шляхти (Ле, Хмельницький, І, 1957, 120).  Словник української мови в 11 томах