розмордований

РОЗМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розмордува́ти.

Від злісного ривка юнак поточився наперед .. і ледве не впав просто під ноги розмордованої цим хвилинним настроєм юрби озвірілої шляхти (Ле, Хмельницький, І, 1957, 120).

Значення в інших словниках

1. розмордований — розмордо́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розмордований — див. сердитий  Словник синонімів Вусика
3. розмордований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмордувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розмордований — РОЗМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розмордува́ти. Від злісного ривка юнак поточився наперед .. і ледве не впав просто під ноги розмордованої цим хвилинним настроєм юрби озвірілої шляхти (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах