Орфографічний словник української мови

розпалахкотіти

розпалахкоті́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпалахкотіти — -очу, -отиш і рідко розпалахкотати, -очу, -очеш, док., перех. Те саме, що розпалахкотітися, розпалахкотатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпалахкотіти — РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Те саме, що розпалахкоті́тися, розпалахкота́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпалахкотіти — РОЗГОРІ́ТИСЯ (почати горіти дедалі сильніше), РОЗПАЛИ́ТИСЯ, РОЗПЛОМЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗОГНІ́ТИ діал.; РОЗПАЛА́ТИСЯ, РОЗПАЛАХКОТІ́ТИСЯ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИСЯ), РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ (РОЗПАЛАХКОТА́ТИ) (почати дуже палати, горіти яскравим полум'ям); РОЗЖЕ́ВРІТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. розпалахкотіти — РОЗПАЛАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і рідко РОЗПАЛАХКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех. Те саме, що розпалахкоті́тися, розпалахкота́тися.  Словник української мови в 11 томах