Орфографічний словник української мови

розпарювання

розпа́рювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпарювання — -я, с. Дія за знач. розпарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпарювання — РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати. Часто шерстяні нитки, зв'язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв'язуються самі по собі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпарювання — РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати. Часто шерстяні нитки, зв’язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв’язуються самі по собі (В’язання.., 1957, 29).  Словник української мови в 11 томах