розпарювання

РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати.

Часто шерстяні нитки, зв’язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв’язуються самі по собі (В’язання.., 1957, 29).

Значення в інших словниках

1. розпарювання — розпа́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпарювання — -я, с. Дія за знач. розпарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпарювання — РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати. Часто шерстяні нитки, зв'язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв'язуються самі по собі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах