розпарювання
РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати.
Часто шерстяні нитки, зв’язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв’язуються самі по собі (В’язання.., 1957, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпарювання — розпа́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпарювання — -я, с. Дія за знач. розпарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпарювання — РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати. Часто шерстяні нитки, зв'язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв'язуються самі по собі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах