розпарювання

РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розпа́рювати.

Часто шерстяні нитки, зв'язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв'язуються самі по собі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпарювання — розпа́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розпарювання — -я, с. Дія за знач. розпарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпарювання — РОЗПА́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розпа́рювати. Часто шерстяні нитки, зв’язані вузликами досить туго, під час розпарювання або перемотування розв’язуються самі по собі (В’язання.., 1957, 29). Словник української мови в 11 томах