розпинати —
-аю, -аєш, недок., розіпнути, розп'ясти і розіп'ясти, -зіпну, -зіпнеш, док., перех. 1》 У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. 2》 Класти кого-небудь, тримаючи за руки й ноги. 3》 перен. Катувати, мучити кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпинати —
РОЗПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПНУ́ТИ, РОЗП'Я́СТИ́, РОЗІП'Я́СТИ́, зіпну́, зіпне́ш, док., кого, що. 1. У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. Як розпинать його вели, Ти на розпутії [розпутті] стояла з малими дітьми (Т.
Словник української мови у 20 томах
розпинати —
розпина́ти розщіпати; розв'язувати (ст): Люди простягають втомлені ноги, розпинають пояси, відстібують шоломи (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
розпинати —
МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ...
Словник синонімів української мови
розпинати —
Розпина́ти, -на́ю, -на́єш; розіпну́ти і розіп’я́сти́, -зі́пну́, -зі́пнеш; роз(і)п’я́в, -з(і)п’яла́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розпинати —
РОЗПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПНУ́ТИ, РОЗП’Я́СТИ́ і РОЗІП’Я́СТИ́, зіпну́, зіпне́ш, док., перех. 1. У давнину — карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. Як розпинать його вели, Ти на розпутії стояла з малими дітьми (Шевч.
Словник української мови в 11 томах