розпинати
розпина́ти
-аю, -аєш, недок., розіпнути, розп'ясти і розіп'ясти, -зіпну, -зіпнеш, док., перех.
1》 У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста.
2》 Класти кого-небудь, тримаючи за руки й ноги.
3》 перен. Катувати, мучити кого-небудь.
|| Завдавати кому-небудь сильних моральних страждань, знущатися з когось.
|| за що. Настирливо вимагати що-небудь від когось, завдаючи йому цим страждань.
|| розм., рідко. Гостро критикувати.
4》 розм. Розгорнувши, розправляти, розтягати що-небудь складене, згорнуте.
|| Розправивши щось, вішати, натягати на що-небудь.
|| Розбивати, ставити, напинати (намет, шатро).
|| Розкривати, піднімати (вітрила).
|| Широко розставляти, розводити в різні боки (руки, ноги, крила і т. ін.).
|| Широко, в різні боки розкидати, простягати (гілки, листя, крону і т. ін.).
|| Розв'язувати, знімати з голови (перев. хустку).
|| Розстібаючи, відкидати в боки поли одягу.
5》 перен., розм. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження.
|| Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови