розпинатися

розпина́тися

-аюся, -аєшся, недок., розіпнутися, розп'ястися і розіп'ястися, -зіпнуся, -зіпнешся, док.

1》 Давати розіп'ясти (у 1 знач.) себе.

2》 Ставати, лягати або притулятися до чогось, широко розкинувши руки й ноги.

|| Розправлятися, розтягуватися над чим-небудь.

|| Широко, в різні боки розкидати, простягати гілки, листя; буйно розростатися.

|| Розв'язувати на собі, знімати з себе (перев. хустку).

3》 тільки недок., за кого – що і без додатка, перен., розм. Гаряче обстоювати, захищати кого-, що-небудь, доводити щось.

|| Голосно кричати, з запалом говорити про щось.

4》 перен., розм., рідко. Дуже переживати, мучитися.

5》 тільки недок. Пас. до розпинати 1-4).

Значення в інших словниках

1. розпинатися — розпина́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпинатися — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
3. розпинатися — РОЗПИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІПНУ́ТИСЯ, РОЗІП'Я́СТИ́СЯ, зіпну́ся, зіпне́шся, РОЗП'Я́СТИ́СЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Давати розіп'ясти (у 1 знач.) себе.  Словник української мови у 20 томах
4. розпинатися — РОЗПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІПНУ́ТИСЯ, РОЗП’Я́СТИСЯ і РОЗІП’ЯСТИ́СЯ, зіпну́ся, зіпне́шся, док. 1. Давати розіп’ясти (у 1 знач.) себе. [Круста:] Наш мученик мудріший був від тих, що здуру розпиналися на довбнях (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах