розпинатися

РОЗПИНА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІПНУ́ТИСЯ, РОЗІП'Я́СТИ́СЯ, зіпну́ся, зіпне́шся, РОЗП'Я́СТИ́СЯ, ну́ся, не́шся, док.

1. Давати розіп'ясти (у 1 знач.) себе.

[Круста:] Наш мученик – мудріший був від тих, що здуру розпиналися на довбнях (Леся Українка);

За кого ж ти розіп'явся, Христе, сине Божий? (Т. Шевченко).

2. Ставати, лягати або притулятися до чогось, широко розкинувши руки й ноги.

Чотири постаті схоплюються з могилки й ховаються за хрести, розпинаючись на них (І. Микитенко);

– Здрастуйте, ковалики, – проспівала вона, розіп'явшись у дверній рамі (Григорій Тютюнник);

// Розправлятися, розтягуватися над чим-небудь.

* Образно. Над ним [полем] синім шатром розіп'ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки (Панас Мирний);

// Широко, в різні боки розкидати, простягати гілки, листя; буйно розростатися.

Над самими сіньми яблуня розіп'ялась і два чорногузи гніздо звили (Ганна Барвінок).

3. тільки недок. Пас. до розпина́ти¹ 1–3, розпина́ти³ 1.

РОЗПИНА́ТИСЯ², а́юся, аєшся, недок., РОЗІПНУ́ТИСЯ, зіпну́ся, зіпне́шся, док.

Розв'язувати на собі, знімати з себе (перев. хустку).

Від Орисиного кожушка по хаті пішов морозний дух. Розіпнувшись, вона кинула хустку на скриню (Григорій Тютюнник).

РОЗПИНА́ТИСЯ³, а́юся, а́єшся, недок., за кого – що і без дод., перен., розм.

1. Гаряче відстоювати, захищати кого-, що-небудь, доводити щось.

– І громада скаже, – що нам Пріська таке, у якій вона помочі стане, що ми розпинаємось за неї? (Панас Мирний);

Комунари розпинались і доказували, бо вони знали, що таке дисципліна (М. Хвильовий);

– Хто, як не ти, перед районом із кожі ліз та розпинався, що Троянівська сільрада виконає й перевиконає? (Григорій Тютюнник);

// Голосно кричати, з запалом говорити про щось.

Розпинались добрі люде, щоб у раї жити, А мені – аби не зникли Мої діти з світу (М. Куліш);

– Критикуйте! – в кабінеті Розпинався Круть Мирон... Через тиждень у газеті Прочитав він фейлетон (С. Олійник).

2. Дуже переживати, мучитися.

[Храпко:] Та чого се я розпинаюся? Чого мучуся-болію? (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. розпинатися — розпина́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпинатися — див. допомагати  Словник синонімів Вусика
3. розпинатися — -аюся, -аєшся, недок., розіпнутися, розп'ястися і розіп'ястися, -зіпнуся, -зіпнешся, док. 1》 Давати розіп'ясти (у 1 знач.) себе. 2》 Ставати, лягати або притулятися до чогось, широко розкинувши руки й ноги. || Розправлятися, розтягуватися над чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпинатися — РОЗПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІПНУ́ТИСЯ, РОЗП’Я́СТИСЯ і РОЗІП’ЯСТИ́СЯ, зіпну́ся, зіпне́шся, док. 1. Давати розіп’ясти (у 1 знач.) себе. [Круста:] Наш мученик мудріший був від тих, що здуру розпиналися на довбнях (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах