розпиндючитися
РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.
Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися.
– Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)