Великий тлумачний словник сучасної мови

розпиндючитися

розпиндю́читися

-чуся, -чишся, док., розм.

Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпиндючитися — розпиндю́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розпиндючитися — РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися. – Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпиндючитися — РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися. — Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (Н.-Лев., IV, 1956, 178).  Словник української мови в 11 томах