Словник української мови в 11 томах

розпиндючитися

РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися.

— Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (Н.-Лев., IV, 1956, 178).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розпиндючитися — розпиндю́читися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розпиндючитися — -чуся, -чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпиндючитися — РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися. – Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах