розпиндючитися
РОЗПИНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати надмірно пиндючитися, дуже запишатися.
— Прибралась [писарша], причепурилась, розпиндючилась, начіпляла намистів, почепила довгі золоті сережки аж до плечей (Н.-Лев., IV, 1956, 178).
Словник української мови (СУМ-11)