1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпинати

розпина́ти

-аю, -аєш, недок., розіпнути, розп'ясти і розіп'ясти, -зіпну, -зіпнеш, док., перех.

1》 У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста.

2》 Класти кого-небудь, тримаючи за руки й ноги.

3》 перен. Катувати, мучити кого-небудь.

|| Завдавати кому-небудь сильних моральних страждань, знущатися з когось.

|| за що. Настирливо вимагати що-небудь від когось, завдаючи йому цим страждань.

|| розм., рідко. Гостро критикувати.

4》 розм. Розгорнувши, розправляти, розтягати що-небудь складене, згорнуте.

|| Розправивши щось, вішати, натягати на що-небудь.

|| Розбивати, ставити, напинати (намет, шатро).

|| Розкривати, піднімати (вітрила).

|| Широко розставляти, розводити в різні боки (руки, ноги, крила і т. ін.).

|| Широко, в різні боки розкидати, простягати (гілки, листя, крону і т. ін.).

|| Розв'язувати, знімати з голови (перев. хустку).

|| Розстібаючи, відкидати в боки поли одягу.

5》 перен., розм. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження.

|| Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпинати — розпина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпинати — (на хресті) страчувати; П. карати, катувати, мучити; (завісу) розгортати, розтягати; (намет) ставити, напинати, розбивати; (вітрило) розпускати, підіймати; (крила) розставляти, розкидати; (тюрбан) розв'язувати, розмотувати; (- цікавість) розбирати, поймати, брати. Словник синонімів Караванського
  3. розпинати — РОЗПИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПНУ́ТИ, РОЗП'Я́СТИ́, РОЗІП'Я́СТИ́, зіпну́, зіпне́ш, док., кого, що. 1. У давнину – карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. Як розпинать його вели, Ти на розпутії [розпутті] стояла з малими дітьми (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. розпинати — розпина́ти розщіпати; розв'язувати (ст): Люди простягають втомлені ноги, розпинають пояси, відстібують шоломи (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. розпинати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  6. розпинати — Розпина́ти, -на́ю, -на́єш; розіпну́ти і розіп’я́сти́, -зі́пну́, -зі́пнеш; роз(і)п’я́в, -з(і)п’яла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розпинати — РОЗПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІПНУ́ТИ, РОЗП’Я́СТИ́ і РОЗІП’Я́СТИ́, зіпну́, зіпне́ш, док., перех. 1. У давнину — карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. Як розпинать його вели, Ти на розпутії стояла з малими дітьми (Шевч. Словник української мови в 11 томах