Орфографічний словник української мови

розпиток

ро́зпиток

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпиток — -тку, ч., рідко. Те саме, що розпит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпиток — РО́ЗПИТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що ро́зпит. Наум пристав до нього з розпитками (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
  3. розпиток — Ро́зпиток, -тку, -ткові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпиток — РО́ЗПИТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що ро́зпит. Наум пристав до нього з розпитками (Кв.-Осн., II, 1956, 83).  Словник української мови в 11 томах